Самоврядна Україна

 

Варіант моделі державного устрою майбутньої України на основі системи Динамічного довірчого управління

Автор: Широчкін Валентин Серафимович

 

За період з моменту здобуття незалежності українці так і не змогли підібрати ефективну модель державного устрою країни. Надсучасної, заможної, країни. Суспільства вільних, дружніх, креативних людей. Країни з найкомфортнішим і найбезпечнішим рівнем життя. Для цього у нас є всі необхідні умови. Ми живемо на найціннішій в світі землі! Багатій не тільки найкращими чорноземами, а й насиченої унікальним набором корисних копалин [1].  А в реаліях, наш народ, маючи конституційні права «носія суверенітету  і єдиного джерела влади», власника «землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів», не зміг реалізувати свої права в своїй країні і допустив узурпацію влади олігархічними кланами і фінансово-промисловими групами, які, грабуючи країну довели її до стану найбіднішої країни Європи. 

По визначенню  Олега Соскіна «в Україні сформувалась тупикова модель державно-монополістичного капіталізму кланово-олігархічного типу» [2, с. 10].

Виникає логічне питання: - А чому народ України, маючи конституційні права «носія суверенітету» та «єдиного джерела влади» допустив реалізацію такої моделі?

- Чому допустив явну узурпацію влади?

А тому, що в Україні прийнято Конституцію, але не створено відповідного їй громадянського суспільства. Немає засобів для консолідації суспільства на участь в конституційному процесі. Засоби масової комунікації у власності, або під контролем  олігархічних кланів та фінансово-промислових груп. Народ України не має можливості для суспільної комунікації і вираження своєї волі, перебуває в інформаційній окупації! Такий стан дає можливості маніпулювання свідомістю основної маси громадян, просувати в органи влади своїх представників, спотворювати реальний стан справ в суспільстві, відволікати увагу від головних, питань на другорядні. Не створено активного, дієвого громадянського суспільства, дуже малочисельний середній клас.

  Без прориву інформаційної окупації і без створення національної інформаційної платформи для вільної комунікації, обговорення  актуальних питань, масових офіційних голосувань та прийняття протокольних рішень відновлення конституційних прав народу, як «носія суверенітету і єдиного джерела влади», неможливе!

В суспільстві живе нагальна потреба в побудові такої моделі взаємовідносин в суспільстві в якій в основі б були потреби й бажання людей, в якій народ мав би гарантований рівень впливу на органи влади, професійне, якісне управління, відкритість, прозорість, неможливість узурпації влади.

Національна соціальна мережа

 

В статті 5 Конституції України [1], прийнятої ще в 1996 році записано:

«Носієм суверенітету і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Це неймовірно високий рівень прав, наданих нашому народу для побудови на нашій, найкращій в Світі, Богом даній землі, найкращих умов для щасливого життя.

Це - найвищій із можливих рівень народовладдя! Це неймовірні можливості для творчих дій народу по побудові країни своєї мрії В Україні.

Ці права ми отримали майже 28 років тому і могли створити на своїй землі «земний Рай»!

А що ми маємо в реаліях?

Народовладдя вже є! Та, потрібен ще один крок! Технічний.

 

Гендрік ван Клеве III «Зведення Вавилонської вежі»

 Українці - унікальна, загадкова нація!Нація з особливим менталітетом, з глибокими коренями від часів Київської Русі. В усій Європі не було такого унікального самоврядування, яке було в Україні, в козацькій вольниці. Пилип Орлик в його конституції вперше відкрив основи демократії. «В українців не було своєї держави, але був високий ступінь відповідальності за себе і громаду і природне відчуття особистої свободи» [1, с.132]. Самоврядування, Магдебурзьке право було в українських містах вже в ХІV столітті.

Але, є і інша наша унікальність. Це: принцип «Моя хата скраю». Він знищував мотиви нашого єднання  для досягнення спільної мети. Це наша миролюбність, не агресивність, терпимість до несправедливості, корупції та безправ’я.

Олексій Толкачов в Фейсбуці написав: «Крик душі. Можете мене після цього бити ногами, але я скажу. Українці заслужили цю війну!» [2]. І я згоден з ним!

Давайте звернемо увагу на себе. Дуже багато чого залежало від нас всіх! І те, що ми, будучи після розпаду Радянського союзу на другому місці серед країн союзу по стану економіки, за 32 роки незалежності, опинились на останньому, дійшли до рівня найбіднішої країни  Європи! І те, що ми на першому місці в Європі по рівню корупції!

Все це допустили ми самі!

Україна. Ривок в авангард світової спільноти!

G7 ZN_UA

 Україна, як самостійна, незалежна країна, з’явилась в внаслідок розпаду СРСР. Її довго
не сприймали, як незалежну країну. Сприймали, як частину Росії. За роки незалежності Україна значно втратила свій потенціал, зайняла місце найбіднішої країни в Європі і мала найнижчі темпи розвитку із всіх пострадянських країн. В країні сформувалась тупикова модель державно-монополістичного капіталізму кланово-олігархічного типу. Але, за останні 2 роки за період російсько-української війни,  міжнародний рейтинг та впливовість України неймовірно зросли [1].  Зараз Україну знає весь світ!

Агресія Росії проти України вивела цю війну на рівень співставимий з Першою та Другою Світовими війнами, а Україна стала країною, яка здатна значно вплинути на хід світової історії, яка в значній мірі визначає, яким буде Світ в майбутньому!

Але не все так просто і однозначно! Давайте розглянемо детальніше всі ці процеси та умови і оцінимо ступінь відповідності нашої країни цьому високому статусу, який вона набуває в цій боротьбі! Дуже важливо, щоб Україна і внутрішнім укладом і системою організації суспільства і після перемоги над ворогом не втратила відповідності своєму нинішньому високому рейтингу!

Ця стаття, про місце України в світі, про перемогу не тільки над  рашистською навалою, а про необхідність перемоги і над внутрішнім ворогом, про шанс виходу в авангард світової спільноти!

Керівництво партією горизонтального управління

 

Партія горизонтального управління, це принципово нова ідея, без жорсткої вертикалі в системі управління нею.

В такій партії має бути своя особлива система управління.

Народовладдя через систему динамічного довірчого управління

 Ця стаття написана в процесі розробки 3-ї редакції Соціального проекту «Народна Україна» (тези 2-ї редакції цього Проекту – тут) і розкриває ідею Системи динамічного довірчого управління (ДДУ). 

За майже 30 років незалежності Україна зайняла місце найбіднішої країни в Європі і має найнижчі темпи розвитку із всіх пострадянських країн. Відомий реформатор, якого вважають автором грузинського економічного дива Каха Бендукідзе зробив висновок, що «Україна встановила декілька світових рекордів по ідіотизму» [1]. Безглуздість системи управління Україною відома всім українцям. По визначенню  відомого економіста, політика та громадського діяча України Олега Соскіна «За період відновлення незалежності, починаючи з 1991-го року, в Україні сформувалась тупикова модель державно-монополістичного капіталізму кланово-олігархічного типу, яка в часи правління режиму президента В. Януковича структурувалася й мутувала до стану «держави стаціонарного бандита» [2].

Згідно статті 5 Конституції України, «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».

Але ці норми Конституції в реаліях в Україні не працюють!

Немає жодних механізмів для їх здійснення. Народ в Україні повністю позбавлений свого конституційного права бути носієм суверенітету і єдиним джерелом влади і не має можливості здійснювати владу ні безпосередньо, ні через органи державної влади!

Шляхи виходу з цього стану активно шукають сотні політичних сил, партій та громадських організацій. Переглядаються різні варіанти державного устрою й набутого досвіду в інших країнах, які формувались століттями. Пропонуються сотні проектів, беруться за зразок системи устрою різних країн, розглядаються історичні традиції віче та устрою відносин в козацьких спільнотах, системи прямого управління, системи: прямого, «горизонтального» управління, але жодного проекту, здатного реально досягти мети, поки що не знайдено.

А тим часом, Світ змінився!

Ми живемо в епоху неймовірного розвитку систем комунікацій. Саме нові можливості, яких ще за пару десятків років взагалі не було, якраз і можуть вирішити цю проблему.

В цій статті пропонується принципово новий принцип державного устрою, можливість впровадження якого з’явилась тільки в цей час завдяки новим досягненням в розвитку комунікацій.

Основні ідеї Соціального проекту «Народна Україна»

 

Соціальний проект «Народна Україна» ставить мету створення середовища та умов для самоорганізації активних громадян, патріотів України в стійкий, постійно зростаючий соціум для побудови нової країни в  Україні.

Цей Проект породжений ідеєю змінити країну, впровадивши таку систему устрою, якої ще не було в жодній країні. 

Не плестись в хвості цивілізаційного процесу, а, як виразився Сергій Гайдай «зробити ривок і одразу опинитись в авангарді світової цивілізації».

Про соціальний проект «Народна Україна»

Приєднуйтесь до спільноти творців нової України!

Перша редакція проекту    

В нашій країні дуже багато патріотично налаштованих громадян, які активно намагаються зробити все можливе для того, щоб Україна стала дійсно могутньою, багатою, прогресивною країною з якої б люди не виїжджали в пошуках роботи та гідного життя, а, навпаки, були горді й щасливі, що вони є громадянами цієї країни. Але вони діють розрізнено, їх ідеї, за звичай, не доступні широкому колу громадян, і тому не доходять до масштабного обговорення й реалізації. Соціальний проект «Народна Україна»  створено для того, щоб суттєво та кардинально змінити цю ситуацію - підійти до вирішення цього питання з протилежного боку! Почати не з поширення проекту й збору його прихильників, а з створення середовища, зачатку кристалізації громадянського суспільства, здатного до реалізації таких проектів!

Моє сприйняття дня Перемоги

Ця стаття російською мовою тут.  

Висловлюю моє ставлення до святкування так званого «Дня Перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній (Отєчествєнній) війні». Пишу цю статтю ще й російськоюмовою, адресуючи її російськомовним українцям, які до сьогоднішнього дня, не знаючи правдивої історії, святкують цю неіснуючу в дійсності перемогу.

Антинародна інформаційна війна. Як перемогти в ній?

Соціальний проект «Народна Україна»

Фото з сайту klepkainfo.com

Олігархічні клани ведуть антинародну інформаційну війну і вже досягли неймовірних результатів. Корупція, грабування, привласнення за безцінь національних ресурсів. Детальніше про стан справ в країні – тут. Купка злодіїв, моральних виродків, узурпували владу, взяли під свій контроль всі засоби масової інформації (ЗМІ) і практично зробили Україну своєю власністю, а десятки мільйонів громадян при нинішньому неймовірно розвиненому рівні комунікації не в змозі змінити цей стан на свою, загальнонародну користь!

Невже це можливо? Ми втрачаємо країну!

В нас забирають країну! З нашої згоди!

З нашої мовчазної згоди нас неймовірно грабують, витискають з країни! В нас забирають Україну! Власністю малої групи осіб стають: заводи, фабрики, природні ресурси, ринки збуту товарів та послуг, вони зазіхають навіть на землю на якій ми живемо і яка за Конституцією «є об’єктом права власності Українського народу».

Обмін полоненими. Крок до перемоги, чи поразка?

Фото: Марина Шашкова / НВ

Вчора, 29 грудня 2019 року, відбулась дуже резонансна подія, яка розколола українців протилежними висновками стосовно її значення в політичному житті країни. Це - обмін полоненими у збройному конфлікті на Донбасі.

Так, кого ми оберемо нашим депутатом в Верховну Раду по 217 округу?

Огляд списків кандидатів.

На чисельні звернення моїх друзів та знайомих публікую стислий огляд кандидатів в депутати на виборах в Верховну Раду 2019 року по 217-му одномандатному виборчому округу (м. Київ, Оболонь). Буду радий, якщо ці матеріали допоможуть Вам визначитись при прийнятті рішення на виборах. Повний список кандидатів опубліковано на сайті ЦВК.  

Оболонці! Кого ми оберемо нашим депутатом в Верховну Раду по 217 округу?

Мобілізація на забезпечення чесних виборів.

21 липня нам належить обрати новий склад Верховної Ради на дострокових парламентських виборах. Нинішня влада виявилась найгіршою за всі часи незалежності України. Влада стала заможнішою, президент – найбагатшим президентом в Європі, а народ – найбіднішим в Європі! І це при тому, що саме ми і обирали ту злочинну владу, яку зараз треба змінити!

Все, до чого доведена наша країна, її влада – це наш з вами вибір!

Ми звикли чекати якогось могутнього чарівника, який прийде, змінить систему влади, наведе лад в країні і забезпечить нам всім світле, щасливе майбутнє. Але в реаліях так не буває!

Не дочекаємось! Без наших активних дій змін не буде!

Та чи зможемо ми на нинішніх виборах щось змінити? Чи, знову ступимо на ті ж граблі?

Щоб змінити країну, треба кожному почати з себе. А нам, Оболонцям, - зробить висновки й обрати дійсно свого народного депутата.

ЧАС ТОТАЛЬНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ

«Не бійся ворогів, в гіршому випадку вони можуть тебе вбити, не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство».

Річард Еберхарт, американський поет.                                                                       

Наша країна за часи незалежності поставила рекорди деградації. Майже кожного разу попередня влада визнавалась злочинною, а на зміну їй обиралась нова, але ще більш злочинна. У світових рейтингах Україна по більшості показників скотилась до найнижчого в Європі рівня, стала найбіднішою й найбільш корумпованою. Владу в країні захопили олігархічні клани, які нещадно грабують свій народ, варварськи знищують її економіку. Все це стало можливим завдяки совковому посткомуністичному менталітету наших громадян.

Все, до чого доведена наша країна, її влада – це наш вибір! 

Це відповідний результат нашої: незрілості, пасивності, байдужості! 

Це наша мовчазна згода на рабство і безправ’я в своїй країні!
Як вибратись з цього провалля, з цієї руїни?

ДОРОЖНЯ ГАЛУЗЬ В ЗАРУЧНИКАХ У ЕТНІЧНОГО КРИМІНАЛУ

Або для чого "Традиція і Порядок" їздила до Одеси.

Автор Богдан Ходаковський (Фейсбук)

Українські дороги - це стара проблема, настільки стара, що, хоч ми і лаємося гроблячи свої автомобілі на ямах та вибоїнах, але й не особливо віримо у можливість виправлення ситуації.

На сьогодні більше 23% доріг загального користування знаходяться у катастрофічному стані.

Причин багато: неякісні матеріали при будівництві ще у радянські часи, невідповідність розрахованого навантаження при проектуванні та погодні умови.

Хтось думає, що в держави недостатньо грошей, але зрушити з місця цей інфраструктурний тягар цілком можливо!

Якби не... кримінальні угрупування.

У нашому випадку, етнічні кримінальні угрупування.

ОБ’ЄДНАННЯ ВИБОРЦІВ. План дій.

Фото з  pushkinska.net

(Вибачте! Вимушений під тиском обставин опублікувати не закінчену статтю)

Пропонується створення всеукраїнського Об’єднання патріотично налаштованих громадян для забезпечення обрання народних кандидатів на посаду президента України та депутатів в Верховну та місцеві ради, контролю діяльності влади та вирішення інших актуальних завдань по зміні системи влади, подоланню корупції та реалізації прогресивних реформ в Україні. (Я б назвав його «Об’єднанням творців Народної України).

Чому у нас так багато кандидатів в президенти?

На цей час в ЗМІ поширюється інформація про неймовірну кількість кандидатів на посаду президента України. Це: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Святослав Вакарчук, Володимир Зеленський, Арсеній Яценюк, Роман Безсмертний, Андрій Садовий, Мішель Терещенко, Іван  Бубенчік, Віктор Чумак, Юрій Дерев’янко,  Семен Семенченко, Юрій Касьянов, Степан Хмара, Андрій Білецький, Микола Коханівський, Валентин Наливайченко, Олександр Шевченко, Руслан Кошулинський, Єгор Соболєв, Артем Семеніхін, Дмитро Добродомов, та інші. Частина з них заявила про свої наміри сама, багатьох пропонують і умовляють їх чисельні прихильники. Але, офіційної реєстрації кандидатів ще не було. Декого з цих осіб ми в офіційних списках, ймовірно, не побачимо. Але, з’являться інші кандидати. Будуть добавлені технічні кандидати та повні тезки, для відібрання голосів у найбільш рейтингових претендентів на посаду президента. Тож, їх загальна кількість очікується приблизно такою.

В інших країнах, звичайно, 2 – 3 кандидати, а у нас – 20 - 30! Чому так?

СТВОРИТИ ОБ’ЄДНАННЯ ВИБОРЦІВ!

Наближаються вибори президента та депутатів. Але, на жаль, з боку народу, електорату, ніяких суттєвих змін не помічається. Не згуртовані, роздрібнені, без надії й сподівань на позитивні зміни в країні. Все залишається в тому ж стані, як і всі попередні 27 років. Але, такий стан треба терміново змінювати!

В якій країні живемо?

За 27 років незалежності Україна значно відстала у своєму розвитку від інших країн. Відомий економіст, екс-міністр економіки Грузії  Каха Бендукидзе зробив висновок, що «Українавстановила кілька світових рекордів по ідіотизму». Вона була на п'ятому місці в СРСР за рівнем ВВП на душу населення, за багатством середнього громадянина. А зараз, згідно з даними нового звіту МВФ, Україна є найбіднішою країною Європи, посідаючи 134 місце в Світі.