![]() |
Фото з сайту klepkainfo.com |
Дуже
кваліфіковано питання антинародної інформаційної війни розкрито Назаром
Мухачовим в публікаціях Суспільної Системи громадського урядування.
«Власниками «українських» ЗМІ є «українські»
олігархи, серед яких українців нема. Саме тому сучасні ЗМІ чітко служать своїм
власникам та в переважній більшості є засобами ідіотизації народу, а не його
інформування. Через контроль контенту, який подається, у людей формується
страх, апатія, депресія, безвольність тощо. Це вже навіть не враховуючи того,
що у ключових моментах подається або брехня, або напівправда – та ж брехня,
замаскована шматками правди, як камуфляжем» (Назар Мухачов).
Методи: Розділяй і володарюй. Маніпуляція. Підміна понять. Провокація. Відволікання уваги. Каналізація енергії.
Саме
інформаційна війна, яка активно ведеться проти народу України є головним
засобом, який дає можливість олігархічним кланам, маленькій групі людей,
прикормлюючи загони посіпак, які забезпечують їм постійну інформаційну
підтримку, захоплювати владу, грабувати країну, подавати всю цю руїну, як
непереборні умови, як об’єктивні труднощі, як результати нападу ворога. Їм дуже
вигідна війна. Вони на цій війні нічого не втрачають, а, навпаки – неймовірно
збагачуються. А, будь-які протестні дії вони подають, як акції ворога (згадайте
так званий «план Шатун» ).

Результат цієї інформаційної війни – повна поразка
всього народу України!
Незгуртованність,
нездатність до самоорганізації й
скоординованих дій. Навіть події неймовірного героїзму й патріотизму під час
першого й другого Майданів, під час протистояння російській агресії на Сході
України були використані не на користь, а на погіршення стану народу!
Що робити в цих умовах?
Коли
немає жодного незалежного від олігархічних кланів телеканалу та інших масових
ЗМІ. Віддушина є в Інтернеті та соціальних мережах. Але і в цьому середовищі ми програємо. Перемагають потужні капітали олігархів. В соціальних мережах теж
створені і активно працюють спеціальні ресурси, які
створюють імітацію іншої від реалій, штучно створеної так званої «всенародної думки» по
всім вигідним олігархам питанням.
Наша
країна проголошена демократичною. Згідно Конституції, «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в
Україні є народ. Народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Механізм так званого народовладдя «через органи державної
влади» та «через органи місцевого самоврядування» існує, але, чомусь ми
кожного разу обираємо «злочинну» владу, а потім 5 років чекаємо нагоди, щоб її
змінити. А коли терпіння не вистачає, народ виходить на Майдан і з неймовірними
втратами змінює владу, як завжди знову на «злочинну».
А от для здійснення влади безпосередньо у нас механізму немає. А він – надзвичайно потрібен! Якщо ми бачимо, що помилились на виборах, то потрібен механізм зразу, негайно взятись і виправити помилку! Спокійно, чітко, по визначеній в Конституції процедурі. Прийняли рішення провести референдум, проголосували і запустили механізм виконання цього рішення! Але ми цього не робимо! Чому? Тому, що ми розділені, розколоті, позбавлені засобів загальної комунікації між собою.
А от для здійснення влади безпосередньо у нас механізму немає. А він – надзвичайно потрібен! Якщо ми бачимо, що помилились на виборах, то потрібен механізм зразу, негайно взятись і виправити помилку! Спокійно, чітко, по визначеній в Конституції процедурі. Прийняли рішення провести референдум, проголосували і запустили механізм виконання цього рішення! Але ми цього не робимо! Чому? Тому, що ми розділені, розколоті, позбавлені засобів загальної комунікації між собою.
Так, все-таки, - що робити?
Відповідь
лежить на поверхні! Створювати свій,
незалежний від олігархату інформаційний простір та свої, незалежні ЗМІ! Створювати ресурси, які дають можливість
отримувати правдиву інформацію, спілкуватись, приймати рішення й забезпечувати
їх виконання. В сучасних умовах неймовірного розвитку системи електронних
комунікацій це можливо! Головною
перепоною є наша незгуртованність! Але і її подолання здійснюється саме
через встановлення системи суспільної комунікації, свого інформаційного простору.
Саме створюючи свій єдиний інформаційний простір ми попутно вирішуємо ще одне надважливе питання – єднаємо, гуртуємо наше суспільство! Здається враження, що все треба починати «з нуля», на неораній цілині. Що нічого, ніколи не робилось. Але, це не так! В Україні вже створені сотні, а то й тисячі незалежних інформаційних ресурсів! Малих телевізійних студій, відео каналів, радіостанцій, інформаційних сайтів в Інтернеті, систем конференц-зв’язку, газет, тощо. Виробляється дуже велика маса важливого, цінного контенту! Тисячі ідей, планів, проектів! Але, все це вкрай важко, а часто й неможливо донести до громадськості України! Та ця проблема має рішення. Треба тільки спроектувати й впровадити систему, яка б об’єднала всі доступні ресурси. А потім і створити свої, незалежні від олігархату, телевізійні канали, радіо, газети. Створити електронну систему, яка б давала можливість, відкритого, захищеного від впливу і тиску обговорення любого питання, напрацювання варіантів рішень і прийняття їх електронним голосуванням.
Саме створюючи свій єдиний інформаційний простір ми попутно вирішуємо ще одне надважливе питання – єднаємо, гуртуємо наше суспільство! Здається враження, що все треба починати «з нуля», на неораній цілині. Що нічого, ніколи не робилось. Але, це не так! В Україні вже створені сотні, а то й тисячі незалежних інформаційних ресурсів! Малих телевізійних студій, відео каналів, радіостанцій, інформаційних сайтів в Інтернеті, систем конференц-зв’язку, газет, тощо. Виробляється дуже велика маса важливого, цінного контенту! Тисячі ідей, планів, проектів! Але, все це вкрай важко, а часто й неможливо донести до громадськості України! Та ця проблема має рішення. Треба тільки спроектувати й впровадити систему, яка б об’єднала всі доступні ресурси. А потім і створити свої, незалежні від олігархату, телевізійні канали, радіо, газети. Створити електронну систему, яка б давала можливість, відкритого, захищеного від впливу і тиску обговорення любого питання, напрацювання варіантів рішень і прийняття їх електронним голосуванням.

До
речи! І можливості проведення референдумів і «електронна країна» (держава в
смартфоні), - це важливі складові передвиборної програми нашого президента Володимира Зеленського. 73% українців
підтримали цю програму! Після перемоги на виборах, президент тримає своє слово. Створено і активно
працює Міністерство цифрової трансформації України. Вже створено ряд електронних сервісів.
Виникає
питання: - «Якщо над цими питаннями активно працює держава, то чи варто нам цим
займатись?». Безумовно, що і варто і необхідно!
Держава
не забезпечує народ належним інформаційним сервісом. Всі ЗМІ залишаються під
впливом олігархічних кланів. В цих умовах навіть діджиталізація країни суттєво не
змінить систему влади. Зомбовані
олігархічними ЗМІ громадяни і при електронному голосуванні будуть продовжувати
приймати антинародні рішення. Нічого не зміниться!
Фото від I-UA.TV |
Нам потрібен свій, незалежний від олігархічних кланів
інформаційний простір. Простір, в якому буде не вибір (без вибору) із
запропонованого олігархами списку, а буде вироблятись наша спільна позиція,
визрівати наше бачення на реальний стан справ в країні, формуватись наші суспільні
рішення, готуватись для обрання на посади ті політики та фахівці, які довели
свою відданість народу та фахову придатність до посади.
Цього нам ніхто, ніколи не зробить! Це
маємо зробити ми самі!
На проголошений
державою референдум треба вести підготовлених громадян, яким відомі фахівці та
експерти повністю розкриють суть винесеного на їх рішення питання, необхідно буде провести
публічні обговорення та дебати, розкрити очікувані наслідки кожного з можливих
варіантів рішення.
Тільки за таких умов рішення буде свідомим і дійсно
народним.
Для
цього потрібні кошти! Без необхідного фінансування, на голому ентузіазмі ми
раніше втратимо всю країну, ніж досягнемо результату! Це завдання треба
вирішувати негайно! Я впевнений, що для цієї, всім зрозумілої надзвичайно
важливої потреби, ми кошти зберемо! Можливо, не всі зразу! Але по мірі
реалізації проекту, по мірі росту патріотичних рядів, українці масово
підтримають цей проект! Масова підтримка піде, коли люди побачать реальну
творчу роботу й певні результати! А на початковому етапі потрібна група фахівців
та ентузіастів, яка налаштована на досягнення прогресивних змін в нашій країні! На вихід країни на суттєво вищій, сучасний рівень!
Почнемо з створення такого інформаційного
простору, який дасть змогу розкрити громадянам очі, почати вільно обговорювати
всі наявні проблеми й проекти, приймати суспільні рішення не чекаючи виборів й
впроваджувати їх не через безрезультатні мітинги та волання на вулицях «Банду –
геть», не через бої на Майдані, а загальним, всенародним, конституційним волевиявленням.
З створення інформаційного простору, який дасть громадянам країни нові, значно
потужніші можливості в комунікації, в самоорганізації, в реалізації їх
конституційних прав.
Хто володіє інформацією, той володіє Світом!
Олігархи це знають! А чи знаємо це ми?!!
Достатньо створити свій незалежний інформаційний простір
і ми без Майданів і революцій
ОТРИМУЄМО РЕАЛЬНЕ НАРОДОВЛАДДЯ!
Олігархи це знають! А чи знаємо це ми?!!
Давайте переходити від слів до діла!
Незалежний інформаційний простір - основа нової, дійсно народної України
"Каждый имеет свой ум-голова...",кожний має право на свою думку, бачення \ст.34Конституції\ і чим більша кількістьверсій,теорій тим ближче ми наближаємося до істини,що набуває статусу аксіоми.Біда наша - українська,що в житті,діяльності відсутня диктатура "відповідальності", і не просто,якоїсь. абстрактної, відповідальності, - відповідальності конкретної,без терміну давності і адекватної діям,словам,вчинку,відповідальності, де основним її принципом мусить бути правило:чим більше прав у суб*єкта, тим більшою,суворішую має бути відповідальність.Не здивую твердженням,що безвідповідальність "народжує" всі проблеми,що є в житті людини \ст.23Конституції\.Окрім того, важливим фактом для наслідків,цієї,безвідповідальності є період \часові рамки\ її тривання,коли "терапевтичні" методи боротьби із цим явищем,не мають впливу, а наслідки стають такими загрозливими для суспільства,що виникає необхіднісь "хірургічного" втручання.Лаконічність,простота,як не банально це звучить, але є, все-таки,"сестрою" таланту.А тому,принцип "народовладдя" \ст.69Конституції\, у його реалізації, в якості,форми,доцільно запровадити через мобільний зв*язок,видавши на руки,кожному, виборцю персональну "сімку" для голосування, а через засоби масової інформації створити базу даних державних і місцевих чиновників,деза кожним буде закріплено два номера телефону :"підтримка" і "відставка".Це ми розглянули процесуальну сторону реалізації "відповідальності",але, в правовій державі\ст.1Конституці\,архіважливим,визначальним є юридичний аспект" відповідальності,що формує,не тільки юридичну базу, але і створює "правовий клімат" в державі,Про що іде мова.А мова іде про те,що Конституція України існує \життя це не назвеш\своїм "життям", народ \основна маса людей\ існує своїм "життя",а "слуги народу"-живуть своїм життя,"служать" за принципом "кормління",але іще із високими окладами\зарплатою цей дохід не назвеш\Основний Закон держави "згвалтований",із самого початку його "народження" \порушено принципи демократії,конфлікт статей,конфлікт між розділами,змінений конституційний лад в 2005 році,інституційна нелогічність .....
ОтветитьУдалить