Оформляємо своє право на країну і наводимо в ній лад

Володимир Россоха
В пошуку істини ...
Процес децентралізації «йде якби повним ходом». З усіх боків сурмлять про необхідність об'єднання територіальних громад і навіть декларують про об'єднання деяких громад, підкріплюючи це гаслами типу «Децентралізація: гроші і влада громадам». Гроші і влада - це те, що, на думку правлячої верхівки, має спокусити недосвідчений електорат, тому в його свідомість старанно вбивають подібні вислови.
Але що насправді криється за цими гаслами і чому Україні необхідно запустити реальний процес децентралізації?
Уявіть, що ви успадкували будинок і земельну ділянку ...
.., і успадкували ви його, будучи неповнолітнім. І ось через кілька років, коли вам вже 18, а ви живете в цьому будинку з опікунами. Ось тільки забули один нюанс: ви не оформили спадщину на своє ім'я. Опікуни і раніше розпоряджаються фактично вашим майном, встановлюють там свої правила, тому що де-юре воно закріплене якби за ними. Вас не влаштовує стан справ, але змінити ви нічого поки не можете. Або можете, а хочете?
Аналогічна ситуація склалася в Україні на початку 90-х, коли народ - громадяни України через недосвідченість і незнання дозволили «прихватизувати» заводи, фабрики, землю та інші ресурси декільком кланам. Те, що є спадщиною від наших предків, які створювали його в радянський період для своїх дітей і онуків. Це спадок - національне надбання всього Українського народу.
В Конституції України спочатку закладено те, що Україна є Республікою, а «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ», який здійснює владу «БЕЗПОСЕРЕДНЬО і через створені ним органи державної влади та місцевого самоврядування»
Що означає «безпосередньо»?
Саме під цим словом і мається на увазі спочатку створення територіальних громад - жителів, об'єднаних спільним інтересом в межах села, селища, міста без районного поділу, районах у містах з районним поділом.
Для того щоб заявляти або відстоювати свої права, територіальна громада повинна стати юридичною особою публічного права. Це відбувається в наслідок заснування загальними зборами/конференцією територіальної громади та затвердження Статуту громади. Статут визначає, в тому числі, порядок прийняття громадою будь-яких рішень, делегування повноважень тим особам, які можуть виступати і представляти інтереси від її імені, і інші важливі питання і можливості жителів територіальної громади. В т.ч. майна (національне багатство) громади, як економічна основа і збір всіх податків спочатку в місцевий бюджет громади, а потім передача частини 20% -30% до Державного бюджету на виконання державою своїх функцій, необхідних громаді. Референдум, як одна з форм волевиявлення. І багато ще іншого ...
Загальні збори або конференція представників громади є вищим органом. Ви скажете: «А хіба ми не делегували своїх представників, коли поставили« галочку «на виборах до місцевої ради?» Ні. Ті, хто вважає місцеві ради та депутатів представниками територіальних громад, мабуть, не знають Конституцію України 1996 року (а саме ст. 143). Основний закон, абсолютно однозначно встановлює, що органи місцевого самоврядування повинні були бути створені безпосередньо самими територіальними громадами. Не нормативним актом Верховної Ради, не Постановою Кабінету Міністрів, ні, тим більше, рішенням якої-небудь чергової або позачергової сесії будь-якого органу УРСР призначити самого себе органом самоврядування територіальної громади!
Так, всі права територіальних громад закріплені в Конституції України і в Цивільному Кодексі України, але органи державної влади ще «радянської України» не поспішили ці права зрозуміти, реалізувати і пояснити.
Як саме створення територіальних громад має вплинути на кожного українця?
Що в результаті отримає кожен громадянин, коли завершиться процес реальної децентралізації?
Це дасть всім громадянам безліч привілеїв і можливостей жити по-людськи. Народ, нарешті, отримає зворотний зв'язок і можливість самому розпоряджатися своїми ресурсами, будучи засновником (власником) всіх органів місцевої влади та комунальних підприємств.
Візьмемо один з найболючіших на даний момент питань - тарифи. Відомо, що вони включають в себе обов'язкові витрати і додаткові. До обов'язкових зараховуємо сам ресурс (сировину, газ, вода і т.д.) і енерговитрати, а в додаткові входять зарплати співробітникам, виплати, оптимізація і модернізація виробництва, ремонти та інше. Так ось, саме територіальна громада вирішує, в якому обсязі оплачувати ці додаткові витрати - не на шкоду комунальному підприємству, звичайно, але все ж.
Таким чином, можна зменшити тарифи або, принаймні, домогтися звітності по кожній копійці. До речі про звітність. Наступним кроком після створення громад є введення чітко визначеного порядку відкликання всіх представників громади і депутатів. Тобто, якщо громада (громадяни, мешканці - члени територіальних громад) бачить, що її представник в органах місцевого самоврядування не справляється зі своїми обов'язками або, ще гірше, зловживає службовим становищем, вона має право позбавити горе-чиновника його крісла або депутатського мандата. Тим більше, що він повинен жити серед жителів громади, а не бути надісланим або прибульцем з іншої громади.
Головне - мати бажання побудувати нову свою країну, а стара ще радянська перефарбована адміністративно-командна система в результаті таких реформ повинна бути ліквідована.
А ви знаєте, що органи місцевого самоврядування - місцеві ради не мали права самостійно створювати комунальні підприємства?
Але, так чи інакше, вони вже створені. Природно, такі рішення повинні прийматися територіальними громадами: освіта, санація, ліквідація та інші операції з комунальними підприємствами.
Наочний приклад - Польща. Їй так само, як і Україні, довелося пройти нелегкий шлях після виходу з СРСР.
У Союзі практикувалося тільки вертикальне підпорядкування: нижчестояща одиниця підпорядковувалася вищестоящій.
Польщі вдалося перемогти ієрархічну залежність. З 1999 року там введено новий адміністративно-територіальний устрій, основними одиницями якого є «гміни» - аналог територіальних громад.
Кожна гміна самостійно розпоряджається своїм майном і часткою податків, і може приймати будь-які рішення, що не суперечать національному законодавству.
Результат такого устрою очевидний, якщо подивитися на прості цифри: за даними Світового банку вже в 2013 році ВВП Польщі в 3 рази більше, ніж ВВП України, хоча в 1990 році Україна була попереду майже на 20 млрд. Доларів США. За статистикою на той же рік, середній поляк міг за свою середню зарплату купити 4,5 набору продуктів, які міг би дозволити собі українець.
Вражає? Але, на старті ми були попереду.
Другий приклад: Швейцарія - чудова країна! Але саме там проводять найбільше в світі референдумів.
Влада каже про децентралізацію, але сама зробити все як слід, не може.
Приклад тому Харків. У 1997 р депутати міської ради затвердили Статут територіальної громади без відома громадян!
Запитайте людей, чи знають вони, що в Харкові є територіальна громада?
Навряд чи. А насправді їх повинно бути дев'ять, так як в місті дев'ять районів - адміністративно-територіальних одиниць. Дев'ять громад могли б заснувати міську адміністрацію і делегувати в неї своїх представників громад для вирішення питань, що стосуються спільних інтересів всіх громад міста.
Але в 2010 році міська рада ліквідувала районні ради і виконкоми, створивши на їх місці адміністрації - подобу міського відділу управління справами в районі. І це замість того щоб створити територіальні громади в районах.
Насправді міська рада забрала право розпоряджатися землею, комунальним майном та інше, так би мовити централізувала.
Наслідки цих перетворень ми знаємо і тепер відчуваємо на собі.
Що необхідно для створення територіальної громади?
Тут, як і у всього є певний порядок.
По-перше, потрібно створити механізм врахування думки більшості громадян, що мають право голосу. У кожному багатоквартирному будинку або дворі, кварталі чи вулиці приватного сектору, провести збори громадян за місцем проживання і створити будинковий, дворовий, вуличний або квартальний комітет самоорганізації населення, оформивши відповідно протокол і делегувати своїх представників на збори/конференцію територіальної громади. На зборах/конференції громади затверджується Статут громади, який попередньо в обов'язковому порядку виноситься на обговорення жителів - членів територіальної громади.
Таким чином, домагаємося прийняття адекватного Статуту.
І ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЦЬОГО створюються, відповідно до Конституції, органи місцевого самоврядування - представницькі органи територіальної громади.
Для цього затверджуються Положення про всі органах місцевої влади, в яких територіальна громада є засновником, а контрольно-ревізійно-наглядовим органом від громади є Комітет громадських представників громади - делеговані громадою гідні, досвідчені і грамотні фахівці, які вміють контролювати роботу найнятих чиновників і керівників місцевих органів і служб, з якими підписується відповідні контракти на роботу.
Зараз же виходить, що місцеві ради щось там вирішують «у себе, нагорі», а народ тільки зрідка цікавиться і отримує поверхневі відповіді.
Звідси недовіра, звідси незадоволеність владою!
Якщо зробити, все як викладено вище, і встановити безапеляційний порядок відкликання депутатів і керівників чиновників, створивши рейтинг довіри/недовіри, то місцева влада дійсно перейде в безпосереднє управління народом, а не залишиться частиною гасел і постійних обіцянок.
Слід почати не з переписування Конституції, а з виконання існуючої. Тоді можна буде говорити про стабільність, ефективне використання бюджетних коштів комунальними підприємствами і виконавчими органами в інтересах громадян і громад.
Під контролем громад це стане ліками проти корупції і дасть потужний імпульс для розвитку громад, залучення інвестицій і впровадження інноваційних технологій.
Зараз йде процес створення ініціативних груп територіальних громад, які повинні допомогти всім громадянам усвідомити необхідність оформлення своїх конституційних прав власника та засновника своїх місцевих органів влади. Необхідність підготовки і проведення загальних зборів/конференцій територіальних громад.
Важливо, щоб цей процес йшов одночасно у всіх селах, селищах, містах і районах міст. Щоб представники всіх громад проводили обласні та всеукраїнські заходи, на яких ділилися досвідом і спільно виробляли плани роботи, проекти і зміни в непрацюючі статті законів, збирали підписи членів територіальних громад і вимагали від Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України прийняття Акта перезавантаження системи органів влади в Україні і вдосконалення законодавства під сучасні і цивілізовані норми.
Створення народом України територіальних громад стане запорукою результативної роботи органів місцевої та державної влади.
Важливо діяти спільно і ділитися досвідом, тоді все вийде.
Зараз такий час, коли дуже необхідні серйозні зміни в системі управління державою. І їх повинен здійснити Український народ.

Якщо олігархічні клани, політикани і чиновники, які по суті узурпували владу цього не можуть, то це повинен зробити Український народ - єдине джерело влади і суверенітету в Україні.
Ділитесь цією інформацією з усіма знайомими і друзями.


Володимир Россоха
Переклад на українську мову - Валентин Широчкін

1 комментарий:

  1. Валентине, я обома руками за Ваш проект, але…
    Цей проект спроможний у однотипному середовищі
    («- спільна мета,
    - єдине інформаційне поле, яке дає їм нові можливості для спільних справ та спільних проектів,
    - внутрішня мотивація та особиста потреба до участі в спільних справах та проектах,
    - додаткові можливості, яких немає за межами цього Соціуму»).
    Пишучі бажаний текст, ви змішали декілька видів чи типів різних осіб, що може призвести до конкуренції, конфронтації, опозиції і… навіть війни.
    Деякі типи осіб можливо змішувати, інші самі підуть за лідерами, але не всі.
    Відокремлювати кожну окрему особу, як самостійну, теж можливо, але це – бомба!
    Вчені, здебільшого психологи, недаремно багато віків, тисячоліть вивчають та спробують групувати людей у різні варіанти, щоб знайти щось спільне, мирне, прогресивне. Одні ділять людей на дві частини - за гендерними ознаками (чоловіки та жінки), або логіки та інтуїтивні, лідери та альтруїсти; хтось – на чотири, інші – на п’ять чи шість типів, а дехто – на чотири, потім кожний тип ще на чотири, та ще, та ще…
    Так, це ціла велика наука. Дуже складна.
    Дехто каже, що єдність можлива лише у боротьбі протилежностей.
    Ми знаходимось на етапі, коли боротьба за єдність може призвести до трагедії людства. Так. Такі можливості у нашій цивілізації зараз вже є. І саме тому – ми далеко не перша цивілізація на Землі.
    Це дуже небезпечний відрізок часу, який потрібно пройти надзвичайно обережно.

    Давати волю всім бажаючим – це добро, але «добрими намірами висталений шлях до Аду».
    Тому потрібен не просто прогрес та можливість участі в прийманні самостійних рішень («ПРЯМА ДЕМОКРАТІЯ»), а необхідні особи, які б ці рішення оцінювали та сортували. Але це – еліта, що знов ПОГАНО!
    Подивіться на тіло людини. Там, де клітини приймають самостійні рішення – з’являються ракові пухлини.
    Але бути весь час пригнобленими теж неможливо, бо це – шлях до справедливого бунту!
    І тому люди живуть в окремих спільнотах за загально прийнятими правилами (Законами, традиціями, домовленостями, угодами).
    Недаремно у своїх текстах я згадую стайних рибок. Вони однакові та плавають всі разом. Знайти серед них лідера чи групи лідерів майже неможливо. На них нападають хижаки, люди, але вижити рибкам стаєю значно легше, ніж кожній окремо.
    Колись давно на Русі (а можливо ще раніше, а Русь тільки сприйняла це на себе) люди стали жити Територіальними Громадами (Верв). Цими громадами керувати вони запрошували Позитивних Лідерів. Це особлива психологічна група людей. Психологи її не відокремлюють, бо вона змішана.
    До нашого часу в народній пам’яті лишилися особливі ляльки – «Матрьошки».
    Самі такі громади були найбільш успішними. Саме тому їх весь час нищили. Але вони весь час відновлювались. Їх історія закінчилась не дуже давно – наприкінці ХІХ століття. Головна причина їх зникнення, я гадаю, це те, що окрім Територіальних Громад вони не дуже охоче хотіли будувати «інші лялечки» - до самого верху, до рівня держави та світу.
    Якщо ми зможемо відродити такі громади, керовані Позитивними Лідерами, без еліти, то це буде швидкий та успішний шлях до мети всіх людей і не тільки України.
    Така схема не відкидає та не заперечує існування інших схем та проектів (як і Ваша).

    Володимир Россоха на Вашому сайті розповідає про Територіальні Громади, але боком, не так, як потрібно. Тому я за Територіальні Громади, але не такі, як зараз пропагують – це шлях в нікуди.

    http://ontext.info/125574
    Скопіюйте адресу у браузер та натисніть ENTER

    З повагою, Юрій Ївасик.
    12.10.2020 р.

    ОтветитьУдалить